Бізнес-інкубатори як місця для становлення малих підприємств з'явилися наприкінці 50-х років XX ст. у США. Першим був проект одного американського соціолога. Ідея здавалася примітивною: соціолог орендував дешево нікому не потрібний старий вокзал, поділив його на невеличкі кімнати, найняв кваліфікованих кадрів (юриста та економіста) і дешево здавав офіси для початківців малого бізнесу. Результати перевершили сподівання. Якщо за звичайних умов із 100 бізнесменів-початківців на ноги зводилося ледве 12, то в цьому бізнес-інкубаторі майже 30% їх успішно перейшло з малого в середній бізнес, а значна кількість успішно заволоділа певною ринковою нішею.
Необхідно привести декілька найпоширініших визначень терміну Бізнес- інкубатор, шо відтворюють більш досконально сутність терміну та його розуміння:
- Бізнес-інкубатор - це один з варіантів тих організаційних форм взаємодії науки і підприємництва, що уявляє собою складний багатофункціональний комплекс, який забезпечує, поряд з іншим, сприятливі умови для ефективної діяльності новоутворених малих інноваційних фірм, які реалізують цікаві наукові ідеї.
- Структури, що надають допомогу новим компаніям на етапі їх організації та становлення.
- Організаційна інноваційна структура, метою якої є формування сприятливих умов для стартового розвитку малих підприємств через надання їм певного комплексу послуг і ресурсів.
- Інституція, що формує інноваційну структуру держави.
- Організація, яка надає на певних умовах і на певний час спеціально обладнані приміщення та інше майно суб’єктам малого та середнього підприємництва, що розпочинають свою діяльність, з метою сприяння у набутті ними фінансової самостійності.
- Бізнес-інкубатор — організаційна структура, метою якої є формування сприятливих умов для стартового розвитку малих підприємств через надання їм певного комплексу послуг і ресурсів.
- Бізнес-інкубатор – дещо схожа до «кузні» стартапів, тобто місце, де можна втілити в реальність ідеї, при цьому можливе підібрати в команду людей зі спільними інтересами. Основний інтерес - створення бізнесу.
Сама по собі проблема розвитку малого бізнесу може ваажатися, без сумніву, ключовою проблемою розвитку економіки взагалі. Основания этого достаточно очевидны, если учесть ту огромную роль, которую малый бизнес играет в экономическом развитии всех без исключения стран, находящихся на пути рыночных преобразований.
Бізнес-інкубатори розвивають малий бізнес, що відіграє значимую роль в формировании стабильной рыночной экономики в якій зосереджені її головні потенційні ділові ресурси.
Світова практика підтверджує здатність розвязання задач вдосконалення галузевої структури виробництва та прискорення економічного розвитку територій; активне впровадження у виробництво вітчизняних та зарубіжних науково-технічних розробок; випробування на локальномурівні різних варіантів впровадження нових форм господарювання і пристосування до умов внутрішнього ринку, практичне навчання місцевих фахівців прийомам і методам міжнародного бізнесу.
Завдяки чьому малый бизнес выполняет ряд важнейших социально-экономических задач, таких как создание рабочих мест, повышение конкуренции, что, в конечном счете, приводит к уменьшению безработицы, снижению цен.
Певна частина малого бізнесу є свого роду «стартовим майданчиком», яка дозволяє інноваційним задумам і проектам реалізовуватися спочатку в рамках саме малих підприємств, щоб потім, використовуючи різні підходи, дати поштовх вже масового виробництва тих чи інших виробів і надання послуг, на які сформувався досить високий попит на ринку. Бізнес-інкубатори займаються початковим становленням суб’єктів малого підприємництва, що надають численні інноваційні послуги, формують та реалізують першочергові стратегії діяльності новоствореного підприємства.
До функціональних завдань бізнес-інкубатора у сфері надання послуг суб’єктам малого підприємництва слід віднести:
— консалтингові послуги;
— надання офісних приміщень;
— допомога у проектуванні бізнес-планів;
— допомога в пошуку джерел фінансування;
— підтримка проекту на початкових стадіях;
— аналіз ринкового середовища та конкурентів;
— прокат наукового і технологічного устаткування на певний період;
— технічно-адміністративне обслуговування (пошта, Інтернет, телефон, факс, ксерокс, офіс-секретар тощо);
— інформаційне та рекламне забезпечення;
— здійснення юридичних та бухгалтерських послуг;
— послуги у сфері оцінки бізнесу, ризику ведення бізнесу та ін.
— науково-технічні (впровадження нових технологій, ноу-хау, нових продуктів).
Ефективність діяльності бізнес-інкубаторів пов’язана як з організаційними, так і економічними чинниками. Їх розвиток не завжди потребує бюджетних вливань і може здійснюватися за рахунок спонсорства або самофінансування. Їх здатність самоокуповуватись лише 10 - 60%.
Українські бізнес-інкубатори здебільшого існують за рахунок фінансування міжнародних донорських організацій, приміщення їм надають служби працевлаштування населення при держадміністраціях міст і районів. Джерелами їхнього фінансування найчастіше є кошти міжнародних фондів та грантових програм і лише невеликою мірою — кошти місцевих адміністрацій та спонсорів. Для сприяння розвитку бізнес-інкубаторів в Україні створено Українську асоціацію бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів.
Найбільш успішними бізнес-інкубаторами України можна вважати Eastlabs, iHUB, Happy Farm, GrowthUp, Wannabiz, Voomy IT-парк та Polyteco.
Отже, внесок організаційних структур малого бізнесу в розвиток інноваційних процесів значний. Проте часто інноваційний продукт не вирізняється високим ступенег новизни, що спричинено відсутністю належної матеріальної бази для його створення. Масштабні інноваційні проекти силами малого бізнесу не можуть бути реалізовані. Організаційна структура бізнес-інкубаторів зорієнтована на якісні послуги малим інноваційним структури, так як їх успіх напряму залежить від того щоб малі інноваційні структури якомога швидше ставали успішними.
